середа, 12 липня 2017 р.

"Очі бояться, руки роблять" або "СП: Scrap4relax Етап 3. Оксана Корнійчук"

Привіт. Пишу цей пост із гордістю. Втомлено, але з величезною радістю за себе)

Бо я не можу підібрати іншого слова, щоб описати свої відчуття сосовно цієї роботи. Я півтора року ходила навколо. В альбомі присутня купа наборів паперу 2016 року та раніших - від Графіки до Роси. Бо я то відбирала папір, то вирізала вирізалки, то типу рубала вирубку. Реально підходила підходила до слона, а все боялась підступитися. Є сторінки на яких зміксовані три-чотири листки паперу з абсолютно протилежно різних колекцій.
І це реально слон.

Отже, звіт по  третьому тижню спільного проекту.
Зроблені сторінки про мамину сім'ю - 2 розвороти про маму,



 два розвороти про дідусів, бабусь,

 прабабусь і т.д.


(Найдавніша фотографія датована 1925 роком! Аж в руки страшно брати таку реліквію. Знов це - "страшно". От те страшно і затормозило мене на стільки часу!!!) Розворот про тітку - мамину сестру і двоюрідних братиків.

І ще розворот про саму дівчинку - перші малюнки і садочок.



Загалом -13 розворотів. Він величезний. Але вирішила додати ще один - пустий, на майбутнє - число негарне)
Зробила сторінки і на день зависла.
Мені знов СТРАШНО стало переходити до переплету.
Тобто я розумію розмір  і навантаження на нього, і що невдалий переплет може звести на ніщо всю мою роботу.
Зупинилась на переплеті з прошитим корінцем. Він ущільнений, проклеєний ще додатково тканиною.
Сторінки з переплетного картону - 1,25 мм. Тонше нема куди - звичайного картону тут явно замало, а 2 мм - мені "вкраде" цілий сантименр товщини альбому. Відстань між сторінками - 5 мм. Замало для деяких розворотів, але воно компенсується тонкими Обкладинка зі штучної шкіри - вона сама по собі досить міцна. Має витримати!






Влізла в 10 см. І маю чомусь стійку асоціацію з величезним Пересопницьким Євангелієм - тим самим, на якому наші президенти складають присягу. Ну да - це також реліквія вийшла, сімейна))))

Ну все. Я рада. І горда. І так, знімала телефоном глибокої ночі і фото відповідні, бо зранку в дорогу....
Так, ще склеїти, оформити обкладинку, зібрати докупи, догнати маленькі деталі і нюанси, відсканувати пару фото, на які залишила місце Але я це зробила! Скрапкімната спустіла. В лотках з папером його стало якось підозріло мало...
Можу сміливо їхати відпочивати. За недільку повернусь - похвалюся результатом.

Натхнення вам!

3 коментарі:

  1. Оксана, і ми тобою пишаємося) Хай добрий відпочинок додасть сил і впевненості)
    А результат чудовий - така реліквія склалася)

    ВідповістиВидалити
  2. Молодець Оксано)) гарна буде історія. Чудового відпочинку

    ВідповістиВидалити
  3. Суперовий альбом! Дуже люблю такі альбоми з історією :) Вітаю тебе, Оксано! Залишилось не так багато ;)

    ВідповістиВидалити